17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської Уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової на підставі звинувачень у воєнних злочинах, пов’язаних із незаконним переміщенням та незаконною депортацією українських дітей.
Російська пропагандистська машина швидко відреагувала на рішення МКС погрозами ядерних ударів, брехливими заявами про західні «експерименти над дітьми» та антиросійську «істерію», закликами до арешту суддів МКС і твердженнями, що українських дітей забрали «заради їхньої безпеки». Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв пригрозив Гаазі гіперзвуковою ракетою і порівняв ордери з туалетним папером. Кремлівські пропагандисти Володимир Соловйов і Маргарита Симоньян заявили, що ядерні удари чекають на будь-яку країну, яка наважиться заарештувати Путіна. Тим часом речниця МЗС Росії Марія Захарова звинуватила «освічений Захід» у тому, що він «криміналізує порятунок дітей», в той час як ті ж самі західні країни «ставлять експерименти над дітьми зі зміною статі». Окремо голова Державної Думи В’ячеслав Володін заявив, що «Захід в істериці» і будь-які «злісні випади» на адресу Путіна будуть розцінюватися як агресія проти Росії, додавши: «Янкі, руки геть від Путіна!». Посольство Росії у Вашингтоні також назвало «схвалення США» ордерів «схожим на мляву шизофренію» і вказало на «звірства США» в інших місцях. Кілька російських сенаторів запропонували видати ордери на арешт суддів МКС і «ліквідувати» Міжнародний кримінальний суд. У цьому звіті розглядається контекст звинувачень, висунутих МКС, і зусилля Росії з маніпулювання інформацією та уникання від відповідальності за ймовірні воєнні злочини.
Починаючи з 24 лютого 2022 року, коли Кремль розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, намагаючись повалити демократично обраний уряд у Києві, члени російських збройних сил скоїли в Україні численні, задокументовані представниками міжнародної громадськості, воєнні злочини та злочини проти людяності, в тому числі проти багатьох українських дітей. 5 червня 2023 року Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй вніс збройні сили Росії та пов’язані з ними збройні угруповання до списку сторін, які вчинили «серйозні порушення, що впливають на дітей у ситуаціях збройного конфлікту» за те, що вони, за наявними даними, вбили та покалічили сотні українських дітей, використовуючи їх як живий щит, а також атакували школи та лікарні.
Кремль, схоже, вирішив стерти Україну з лиця землі як державу, намагаючись позбавити її майбутнього. З’являється все більше доказів того, що Росія використовує примусове переселення, перевиховання, а в деяких випадках і усиновлення українських дітей як ключові компоненти своїх дій, спрямованих на придушення української ідентичності, історії та культури. За оцінками українського уряду, російська влада «депортувала та/або примусово перемістила» 19 553 дітей з їхніх домівок, включно з переміщенням до так званих «літніх таборів» на окупованих Росією територіях, а іноді й до самої Росії, навіть до віддалених регіонів на Далекому Сході Росії. Станом на 1 серпня 2023 року Україна успішно повернула 395 дітей.
Марія Львова-Бєлова, уповноважена з прав дитини при президенті Російської Федерації, публічно заявила, що понад 700 000 дітей з України перебувають у Росії, стверджуючи, що більшість з них були у супроводі опікунів, і представляючи це як «гуманітарну акцію». Лабораторія гуманітарних досліджень Єльської школи громадського здоров’я (Yale HRL), партнер Обсерваторії конфліктів, яку підтримує Державний департамент США, повідомила, що з початку повномасштабного вторгнення Росія «систематично перемістила щонайменше 6000 дітей з України до мережі закладів перевиховання та усиновлення в окупованому Росією Криму та на материковій частині Росії». Висновки Yale HRL «вказують на те, що більшість таборів займаються проросійським перевихованням, а деякі табори проводять військову підготовку дітей». Незаконне переміщення і депортація осіб, які перебувають під захистом, є серйозним порушенням Четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення і становить міжнародно визнаний воєнний злочин.
Щоб уникнути відповідальності, Росія поширює дезінформацію та пропаганду, намагаючись видати свої зловживання за «гуманітарні» дії. Росія також застосовує дезінформаційні та пропагандистські заходи, спрямовані на ідеологічну обробку дітей в окупованих Росією частинах України або дітей з України, яких вона депортує в Росію, щоб вони повірили, що Кремль рятує їх від «нацистського режиму в Києві». Президент України Володимир Зеленський заявив, що «мета цієї злочинної політики – не просто вкрасти людей, а зробити так, щоб депортовані забули про Україну і не змогли повернутися».
Підзвітність є вкрай важливою. Саме тому Сполучені Штати повністю підтримують зусилля української та міжнародної влади зі збору, документування та збереження всіх доказів звірств, щоб російська дезінформація та пропаганда не були єдиними свідченнями того, що сталося з українськими дітьми.
«Вони сказали, що я не потрібен мамі»: механізми незаконного переміщення, депортації та усиновлення українських дітей Росією
За даними Yale HRL, Росія почала вивозити дітей з підконтрольних або окупованих нею частин України до Росії незадовго до початку повномасштабного вторгнення Кремля в Україну в лютому 2022 року. Росія використовувала різні методи для переміщення дітей з України. Три з цих методів включають наступне: 1) Росія та встановлені нею органи влади на окупованих територіях України незаконно депортували дітей під час так званих «фільтраційних» операцій; 2) Росія та встановлені нею органи влади на окупованих територіях України забирали дітей з державних установ України; 3) Росія та встановлені нею органи влади на окупованих територіях України вивозили дітей до нібито таборів відпочинку в Криму та Росії.
Фільтрація
За повідомленнями Amnesty International та «Української правди», деяких дітей розлучають з батьками під час «фільтраційних» операцій Росії. У рамках процесу «фільтрації» Росія затримує українських цивільних осіб, щоб оцінити їхню ймовірну загрозу російській окупації. Після проходження «фільтрації» цих осіб очікує одна з трьох доль: їм видають документи і вони залишаються в окупованій Росією Україні, їх примусово депортують до Росії або утримують у в’язницях на сході України або в Росії. Під час проходження процесу «фільтрації» дітей і батьків можуть розлучати і допитувати окремо. Іноді дітей піддають допитам і обшукам без згоди або присутності батьків чи опікунів.
Сашко, 12-річний хлопчик з Маріуполя, розповів, що російські солдати перевезли його з матір’ю до «фільтраційного пункту» у Безіменному, селі в окупованій Росією частині Донецької області України. Його матір забрали на допит, і з того часу він її не бачив. «Вони [російські солдати] не дали мені попрощатися з матір’ю… Сказали, що я мамі не потрібен, що мене відправлять до дитячого будинку, а потім у прийомну сім’ю», – розповів Сашко. Сашко провів два місяці в «травматологічному центрі» в окупованому Росією Донецьку, перш ніж йому вдалося зв’язатися зі своєю бабусею Людмилою, яка потім поїхала до Донецька, щоб забрати Сашка додому. Інші діти з Маріуполя, яких розлучили з батьками під час «фільтраційних» операцій, за повідомленнями, опинилися в Москві, де їх готують до усиновлення в сім’ї на території Росії.
Переміщення/депортація з установ
Росія також депортує дітей, які перебувають в українських інтернатних закладах. Львова-Бєлова стверджує, що ці діти не мають батьків або опікунів, але Associated Press дізналася, що Росія «депортувала українських дітей до Росії або на підконтрольні Росії території без їхньої згоди, брехала їм, що їх не розшукують батьки, використовувала їх для пропаганди, віддавала їх у російські сім’ї та надавала їм російське громадянство». 17-річний Тимофій Чмель розповів, що влада в Донецьку намагалася заманити його до Москви, обіцяючи «гаджети та одяг» і «спокійне» життя. «Якщо батьки тебе кинули, то ти їм не потрібен. Ми тобі допоможемо», – говорили йому. Тимофій відмовився.
Не всі діти, які перебувають у державних закладах України, є «сиротами». Це можуть бути діти з сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, або діти, чиї батьки загинули внаслідок російських бомбардувань, але які все ще можуть мати інших родичів чи законних опікунів. Як пише видання New York Times, «дітей у державних інтернатах [в Україні] часто називають сиротами, але більшість з них мають сім’ї. Батьки, які страждають від захворювань, залежності від наркотичних речовин, стикаються з фінансовими труднощами, піклуються про дітей зі складними медичними проблемами або дітей-інвалідів, можуть помістити своїх дітей, тимчасово або назавжди, в українські державні установи». Потім Росія «евакуює» нібито сиріт під приводом «міркувань безпеки» або з метою «надання медичної допомоги», відправляє їх до лікарень або «сімейних центрів» на окупованих Росією територіях, а потім депортує для «передачі на виховання або усиновлення» в Росію, де деяких з них примушують отримувати російське громадянство. Ольга Дружиніна з сибірського міста Салехард розповіла журналістам, що вона усиновила чотирьох дітей з окупованого Росією українського міста Донецьк. «Наша сім’я – як маленька Росія… Росія прийняла чотири території, а сім’я Дружиніних прийняла чотирьох дітей», – сказала пані Дружиніна. За даними Yale HRL, влітку 2022 року Львова-Бєлова заявила, що 350 «сиріт» з України були усиновлені і «понад тисячу» перебувають у черзі на усиновлення. Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування ситуації в Україні дійшла висновку, що «в жодній із ситуацій, які розглядала Комісія, передача дітей, як видається, не відповідала вимогам, встановленим міжнародним гуманітарним правом. Передачі не були виправдані міркуваннями безпеки або медичними причинами».
Переміщення до «Літніх таборів»
Встановлена Росією «влада» та солдати Російської Федерації на окупованих територіях України також вербують дітей з України для поїздки до так званих «оздоровчих таборів» в окупованому Криму або на території Росії. Yale HRL виявила понад 6000 дітей з України, яких утримували щонайменше у 43-х таких закладах. Одинадцять таборів, які вдалося виявити Yale HRL, розташовані на відстані понад 800 кілометрів від кордону України з Росією, в тому числі два в Сибіру і один на Далекому Сході Росії. За даними Yale HRL, згода батьків на відвідування їхніми дітьми таборів «отримується під примусом і регулярно порушується». AP зазначає, що російські чиновники намагалися вивезти дітей з України, вводячи їх в оману, щоб вони повірили, що «не потрібні своїм батькам». За даними Yale HRL, батьки повідомляють, що їм брехали про «термін перебування і процедури возз’єднання з дітьми». У деяких випадках організатори таборів відправляли туди дітей попри незгоду батьків. Близько 10 відсотків таборів призупинили заплановане повернення дітей в Україну і не надали батькам інформацію про статус і місцезнаходження їхніх дітей, згідно з тим же звітом. Діти з двох таборів згодом були передані патронатним сім’ям в Росії. Переміщення та депортація українських дітей «централізовано координуються» російськими федеральними, регіональними та місцевими органами влади, в тому числі, через програму «оздоровчих таборів» в Росії та в окупованих Росією регіонах України.
Як зазначається у Доповіді про торгівлю людьми за 2023 рік, Державний департамент США глибоко занепокоєний примусовим переміщенням Росією українських дітей до Російської Федерації. Ці діти дуже вразливі до торгівлі людьми; і якщо їх експлуатують для використання на примусових роботах або в комерційному сексі, це буде становити торгівлю людьми. Оскільки інформація про добробут і місцезнаходження цих дітей та їхніх родин є обмеженою, включаючи доступ гуманітарних організацій, наразі немає достатньо даних, щоб визначити, чи експлуатуються ці діти у спосіб, що прирівнюється до торгівлі людьми.
Використання українських дітей як інструменту пропаганди та спотворення принципів гуманності
Російська екосистема дезінформації та пропаганди намагається представити примусове переселення, перевиховання та усиновлення Кремлем дітей з України як гуманітарні дії, що рятують їх від війни (яку розв’язала Росія). Російські державні ЗМІ часто виставляють дітей, які щойно прибули з України, перед телевізійними камерами, показуючи, як російські чиновники цілують і обіймають їх, пропонують їм іграшки та подарункові кошики, вручають їм російські паспорти і зображують їх як «покинутих дітей, врятованих від війни». Державні структури публікують пропагандистські відеоролики, що «ілюструють постійний потік дітей з України до Росії» в Telegram і YouTube.
Росія також поширює неправдиві заяви, спрямовані на демонізацію України та Заходу, щоб створити додатковий привід для переміщення та депортації українських дітей. Наприклад, два так звані «документальні фільми» поширюють дезінформацію, звинувачуючи Україну, Захід і західні гуманітарні організації в незаконній торгівлі органами з використанням українських дітей. У фільмі RT «Танки за нирки» абсурдно стверджується, що уряд України причетний до міжнародної мережі нелегальної торгівлі дитячими органами. Крім того, у фільмі стверджується, що НАТО і «Лікарі без кордонів» підтримували аналогічну операцію в Сербії. У другому фільмі, «Нехай мама почує» (російською: «Пусть мама услышит»), поширеному прокремлівським каналом у соцмережах «Россия – это я», анонімні джерела та «експерти» стверджують, що «Білі ангели», організація, яка нібито працює під егідою української міліції, вбиває дітей у «секретних лабораторіях» і продає їхні органи покупцям у Європі та США. Окрім поширення цієї жахливої дезінформації, фільм експлуатує вразливих дітей. Після серії маніпулятивних запитань інтерв’юера одна дівчинка заявляє, що хотіла б залишитися в Росії, навіть якщо її мати вирішить забрати її назад в Україну.
Брехня та маніпуляції
Визнаючи факт переміщення українських дітей в межах окупованих частин України та/або депортації до Росії, російські посадовці також поширювали неправдиві заяви, намагаючись приховати зловмисну діяльність Кремля. Наприклад, Львова-Бєлова стверджувала, що Росія діє з гуманітарних міркувань і виключно за згодою батьків або інших законних опікунів дітей. У травні 2022 року Путін підписав указ, який спростив процес набуття громадянства Російської Федерації для українських дітей-сиріт і дітей, які не перебувають під опікою батьків. У січні 2023 року Путін доручив Львовій-Бєловій «вжити додаткових заходів щодо виявлення неповнолітніх», які проживають на окупованих територіях України. На зустрічі з Львовою-Бєловою в лютому 2023 року він похвалився «зростанням кількості запитів від наших громадян щодо усиновлення [українських] дітей». Однак Львова-Бєлова неодноразово заперечувала факти усиновлення, стверджуючи в березні 2023 року, що 380 дітей-сиріт були «тимчасово влаштовані в сім’ї в Росії, поки їхні батьки не зможуть їх забрати». На підставі звіту ростовського обласного уряду незалежне агентство розслідувань «Важливі історії» («Важные истории») встановило, що кількість українських дітей, які виховуються в сім’ях у Росії, становить 1184 дитини, що втричі перевищує цифру, наведену Львовою-Бєловою.
Дезінформація та пропаганда для маніпулювання та ідеологічної обробки українських дітей
Російські офіційні особи також поширюють неправдиві заяви, заперечуючи систематичні зусилля російського уряду з «перевиховання» українських дітей, щоб вони стали проросійськими. Львова-Бєлова назвала свідчення про «перевиховання» «конспірологією» і «фейковими новинами». Yale HRL, однак, повідомляє, що «політичне перевиховання» є основною метою цих таборів. Процес «перевиховання» включає проросійську академічну, культурну та «патріотичну» освіту, в тому числі відвідування військових музеїв і російських культурних об’єктів. У деяких випадках діти також проходять військову підготовку під керівництвом російських ветеранів війни, в тому числі навчаються керувати військовою технікою та користуватися вогнепальною зброєю. Росія рекламує табори як «інтеграційні програми» з метою нібито «інтеграції дітей з України в бачення російського уряду щодо національної культури, історії та суспільства».
За повідомленнями BBC, сама Львова-Бєлова розповіла, як Росія маніпулює вразливими дітьми з України, прищеплюючи їм проросійську «ідеологію та світогляд». Львова-Бєлова розповіла історію нібито тридцяти дітей, яких російський уряд привіз до Московської області з українського Маріуполя, зруйнованого російськими збройними силами. Львова-Бєлова сказала, що діти спочатку висловлювали антипутінські погляди і співали гімн України, назвавши їхні висловлювання «огидними». Але після того, як вони «пожили в російських сім’ях», їхнє ставлення змінилося, їхні «негативні» погляди трансформувалися в «любов до Росії», стверджує Львова-Бєлова. У травні 2023 року Львова-Бєлова заявила: «Нам доведеться готувати різні освітні та інформаційні програми. Нам доведеться перевиховувати дітей [України]».
Існує багато інших прикладів того, що Комісар Ради Європи з прав людини назвав зусиллями Росії з ідеологічної обробки дітей з України «проросійським світоглядом та історичним наративом, що принижує українську ідентичність». Незалежне видання «Важные истории» задокументувало російські програми «патріотичного» виховання в дитячому будинку Нижнього Новгорода, де діти з України брали участь у заході, присвяченому перемозі Радянського Союзу над нацистською Німеччиною. На сторінках дитячого будинку в соціальних мережах проголошувалося, що захід мав на меті посіяти в дітях «зерно гордості» за «велику» Росію. Дитячий будинок також запрошував військовослужбовців Російської Федерації, які розповідали дітям «історії героїзму» під час «спеціальної військової операції», стверджуючи, що Росія «прибирає» фашистів, нацистів і «ворогів» з України. Поширюючи дезінформацію про «денацифікацію» України, Кремль наймав чиновників, які підтримують неонацистську ідеологію, для роботи над незаконним вивезенням дітей з України. За даними Reuters, один із старших помічників Львової-Бєлової, Олексій Петров, «ще підлітком був пов’язаний в інтернеті з рухами білих расистів і неонацистів».
Журналісти незалежного російського видання «Верстка» стверджують, що 14 українських дітей-сиріт з Херсона були перевезені до «дитячого будинку з жорстокими умовами» в Криму. Його місія полягає у «вихованні патріотизму та громадянських почуттів» у дітей, які там живуть, щоб вони «ідентифікували себе як громадяни багатонаціональної Росії». Мирослава Харченко, юрист проекту Save Ukraine, який допомагає повернути депортованих дітей в Україну, розповіла Українській правді: «Вони [Росія] кажуть, що Україна відмовилася від [дітей]. Вони вчать їх ненавидіти своїх батьків, а потім [ненавидіти] нашу країну, а потім любити Росію». 13-річна Катерина з Херсона та інші діти, які відпочивали в таборі в Євпаторії на окупованому Росією Кримському півострові, розповіли, що керівництво табору забороняло дітям говорити про Україну, змушувало їх щоранку вставати під російський гімн і погрожувало продовжувати бомбити Київ, а також обіцяло зробити Херсон «знову російським». 16-річний Віталій з Берислава, який перебував у таборі в окупованому Росією Криму, розповів: «Коли нас туди привезли, вони сказали: «Україна складається з терористів, які вбивають людей». Нас били палицями за те, що ми говорили «Слава Україні!». Вони ображали нас і називали нас «хохлами». Коли одна дівчинка вивісила у своїй кімнаті український прапор, вони його спалили». Російська окупаційна влада в Запорізькій області змушувала дітей писати листи на підтримку російських солдатів, які воюють в Україні, повідомляє Центр національного спротиву. Про подібні методи ідеологічної обробки повідомляють й інші джерела, у тому числі самі українські діти, які повернулися додому. Львова-Бєлова сказала: «Хіба це не патріотично, коли чужих дітей не існує, а всі вони – наші?».
Сполучені Штати будуть добиватися притягнення Росії до відповідальності за зловживання так довго, як це буде потрібно
Російський уряд незаконно перемістив в межах окупованих частин України або депортував до Росії сотні тисяч українських цивільних осіб, включно з дітьми, в рамках російських фільтраційних операцій та за допомогою інших методів. Це є грубим порушенням Четвертої Женевської конвенції та міжнародно визнаним воєнним злочином. Офіс Прокурора МКС стверджує, що депортація Росією українських дітей, деякі з яких були віддані на усиновлення в Росії, свідчить про «намір назавжди вивезти цих дітей з їхньої власної країни». Генеральний прокурор України Андрій Костін зазначає, що «викрадення та депортація дітей вважається одним із шести серйозних порушень проти дітей під час збройного конфлікту і заборонена міжнародним правом у галузі прав людини, міжнародним гуманітарним правом та міжнародним кримінальним правом. Це один із п’яти заборонених актів, передбачених Конвенцією про запобігання геноциду 1949 року». Інші експерти погоджуються, що «масове переміщення дітей є воєнним злочином, незалежно від того, чи були вони сиротами». Депортація цивільного населення України, в тому числі дітей, які були примусово розлучені зі своїми сім’ями, стала однією з підстав для визнання Державного секретаря США в лютому 2023 року, що члени російських сил та інші російські посадові особи вчинили злочини проти людяності в Україні. Разом з нашими партнерами з Великої Британії та ЄС Сполучені Штати підтримують Україну в розслідуванні та переслідуванні злочинів Росії проти дітей через АСА, Консультативну групу з питань найтяжчих міжнародних злочинів.
Руйнівний вплив путінської війни на українських дітей буде відчуватися протягом багатьох поколінь. Сполучені Штати підтримують Україну і будуть невтомно добиватися притягнення Росії до відповідальності за жахливі знущання так довго, як це буде потрібно.