Війна Росії проти зерна України та світового постачання продовольчої продукції, в п’яти міфах

Міфи російської дезінформації не можуть приховати сувору правду про те, що (1) проти російського зерна не застосовувалися санкції, (2) українське зерно має вирішальне значення для забезпечення продовольством країн з низьким рівнем доходу, (3) Росія не може замінити поставки зерна з України, (4) Кремль знищить більше зерна, ніж запропонував пожертвувати, і (5) щодня все більше російських ракет і безпілотників цілеспрямовано атакують життєво важливий канал постачання, по якому українське зерно відправляється решті світу і забезпечує стабільні ціни на продукти харчування.

17 СЕРПНЯ 2023 р.

«Москва веде битву за глобальну катастрофу: цим божевільним потрібно, щоб продовольчий ринок світу розвалився – цінові кризи їм потрібні, їм потрібні збої в постачанні. Хтось там у них думає, що зможе на цьому заробити. Хтось там у Москві сподівається, що нібито щось собі виторгує. Це дуже-дуже небезпечні сподівання». – Президент України Володимир Зеленський, Президент України, 2 серпня 2023 р.

17 липня 2023 року Росія під надуманим приводом вийшла з Чорноморської зернової ініціативи (далі «ЧЗІ»). Ця одностороння дія призупинила угоду, яка забезпечила експорт майже 33 мільйонів тонн зерна на світові ринки, причому більше половини цього зерна і дві третини пшениці потрапляли до країн, що розвиваються. Це дорівнюється 18 мільярдам буханців хліба. Через кілька днів світова ціна на зерно зросла на 17 відсотків, а Росія оголосила про рекордний об’єм експорту зерна. Кремль створив на ринку таку ситуацію, щоб отримати високу ціну для себе за рахунок найбільш вразливих країн світу, поки він збільшує кількість атак на українські порти та зерно. Росія неодноразово використовувала дезінформацію, намагаючись дискредитувати ЧЗІ та погрожуючи виходом з ініціативи, поки вона діяла з липня 2022 по липень 2023 року.

Після виходу Москви з ЧЗІ Кремль продовжує спотворювати дані, заперечувати факти та маніпулювати математикою, просуваючи п’ять хибних міфів. По-перше, Кремль неправдиво намагається зобразити Росію жертвою санкцій на експорт зерна та добрив, тоді як насправді поставкам перешкоджають обмеження, які Росія наклала на власний експорт, та її незаконна війна проти України. По-друге, Москва неправдиво стверджує, що країни з низьким рівнем доходу не отримали вигоди від ЧЗІ, хоча насправді близько 20 мільйонів тонн цього зерна пішло до країн, що розвиваються. Ініціатива також принесла велику користь Всесвітній продовольчій програмі ООН (ВПП ООН), стабілізувавши світові ціни і забезпечивши постачання українського зерна до країн, які його найбільше потребували. По-третє, Кремль поширює маніпулятивні заяви, применшуючи значення українського зерна для світового продовольчого забезпечення, і водночас активно знищує здатність України експортувати зерно, яке могло б прогодувати мільйони людей у всьому світі. По-четверте, Москва намагається зобразити себе великодушним благодійником і гарантом глобальної продовольчої безпеки, в той час як насправді Росія знаходиться на далекому 34-му місці серед донорів ВПП ООН, навіть коли вона очікує на рекордний врожай. По-п’яте, в той час як Кремль неправдиво стверджує, що коридор безпеки ЧЗІ забезпечує прикриття військових дій України, посилені удари Росії по цивільній портовій інфраструктурі України, які вже знищили 220 000 тонн зерна за даними уряду України, ілюструють справжній мотив Кремля – відрізати критичну економічну артерію для України.

Кремлівські викривлення даних та оманлива математика не можуть приховати фактів. Російська Федерація розпочала неспровоковану, невиправдану та незаконну війну проти України. Кремль продовжує блокувати українські порти і загрожувати цивільним суднам, що перевозять продовольство, а російські ракетні удари знищують українські зерносховища і транспортні вузли. Вихід Москви з ЧЗІ підвищує ціни на російське зерно і наповнює військову казну Кремля за рахунок найбільш вразливих країн світу. Росія отримає прибутки від цього стрибка цін на продовольство і свого рекордного врожаю, поки вона займається усуненням свого головного конкурента і змушує світ забути про істотний внесок України в забезпечення продовольством найбідніших людей планети. Насправді, Росія є єдиним агресором, який намагається заблокувати життєво важливий потік зерна до найбільш нужденних людей у світі.

Неспровокована і невиправдана війна Кремля проти України завдала серйозної шкоди українській економіці та загострила глобальну продовольчу небезпеку, особливо в країнах, що розвиваються. Україна довгий час була «житницею Європи», яка годувала мільйони людей по всьому світу. У 2021 році вона була провідним постачальником зерна до десятків країн Африки та Близького Сходу. Після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Росія заблокувала торговельні шляхи України через Чорне море, замінувала українські сільськогосподарські поля, спалила посіви, знищила запаси продовольства в Україні, створила дефіцит робочої сили та атакувала торговельні судна і порти. Росія також краде українське зерно для власної вигоди. Як повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, війна Кремля проти України «порушила сільськогосподарське виробництво і торгівлю в Чорноморському регіоні та спровокувала безпрецедентний пік міжнародних цін на продовольство в першій половині 2022 року».

У липні 2022 року Організація Об’єднаних Націй та Туреччина виступили посередниками Чорноморської зернової ініціативи («ЧЗІ»), щоб забезпечити «безпечне судноплавство для експорту зерна та супутніх продуктів харчування і добрив» з українських портів та гарантувати постачання продуктів харчування та добрив на світові ринки. Виконання цього непростого завдання Туреччиною та ООН було майстерним дипломатичним ходом. Київ і (до липня 2023 року) Москва брали участь в ініціативі ЧЗІ і вона виявилася критично важливою для зниження інфляції світових цін на продовольство та отримання вкрай необхідного зерна для людей по всьому світу.

Під час дії ЧЗІ з липня 2022 року по липень 2023 року Росія неодноразово використовувала дезінформацію та фальшиві приводи, намагаючись дискредитувати угоду та погрожуючи виходом з неї. Як детально описав Центр Глобальної Взаємодії у своєму бюлетені від травня 2023 року «Росія повинна припинити свої атаки, що підривають продовольчу безпеку». Кремль неодноразово використовував глобальну продовольчу безпеку як зброю і поширював неправдиву інформацію, намагаючись отримати вигоду з продовольчої кризи, яку він загострив своїм повномасштабним вторгненням в Україну. Після виходу Росії з Глобальної ініціативи з продовольчої безпеки президент Володимир Путін і кремлівська дезінформаційно-пропагандистська екосистема стряхнули пил із заїжджених брехливих наративів і запровадили нові, також неоригінальні наративи, які активно поширювалися на саміті Росія-Африка в Санкт-Петербурзі в липні 2023 року.

Москва наполегливо поширює неправдивий наратив про те, що санкції, накладені на Росію за її незаконну війну проти України, перешкоджають російському експорту продовольства та добрив, у тому числі в рамках ЧЗІ. Російські чиновники та державні ЗМІ регулярно повторювали неправдиві заяви про те, що санкції США та ЄС проти Росії «перекрили всі шляхи» для транспортування російського зерна та добрив. Напередодні саміту Росія-Африка в липні 2023 року Путін знову заявив, що «жоден з винятків із санкцій для російського зерна і добрив не було застосовано», одночасно вихваляючись тим, що Росія експортувала до Африки в першій половині 2023 року майже стільки ж зернової продукції, скільки за весь 2022 рік, незважаючи на скарги про неіснуючі перешкоди.

Правда полягає в тому, що Сполучені Штати не накладали санкцій на експорт продовольства і добрив з Росії. Організація Об’єднаних Націй координує свої дії з приватним сектором, а також зі Сполученими Штатами, ЄС і Великою Британією, щоб з’ясувати будь-які питання, які підіймає Росія. Ці країни видали вичерпні інструкції, які пояснюють винятки для російського експорту продовольства і добрив у їхніх санкціях.

Насправді Росія обмежила себе сама. У перші місяці після повномасштабного вторгнення в Україну і до набуття чинності ЧЗІ, Росія обмежила власний експорт, маніпулюючи світовими ринками і блокуючи експорт продовольства з України, щоб максимізувати прибутки за рахунок вразливих верств населення в усьому світі.

Дані говорять самі за себе. Під час дії ЧЗІ справи Росії йшли дуже добре. За цей період Росія експортувала 56 мільйонів тонн зернової продукції, заробивши на цьому 41 мільярд доларів. Сполучені Штати та їхні союзники рішуче підтримали зусилля ООН, спрямовані на постачання українського та російського зерна на світові ринки, щоб зменшити вплив неспровокованої війни Росії проти України на світові поставки продовольства та ціни на нього. В результаті, за даними ООН, у 2022 році доходи Росії від продажу добрив стрімко зросли. Продажі російської пшениці також досягли рекордних об’ємів. К грудню 2022 року експорт пшениці був «близьким до рекордних показників» за оцінками експертів і торгової групи російських експортерів зерна. Росія експортувала 45,5 мільйона тонн пшениці, що на 27 відсотків більше, ніж у попередньому році.

Росія отримала високі прибутки від експорту сільськогосподарської продукції, що значною мірою стало наслідком зростання світових цін на сировинні товари, спричиненого війною Путіна. Після виходу Росії з ЧЗІ в липні 2023 року світові ціни на зерно підскочили на 17 відсотків, завдавши удару по найбільш вразливих верствах населення у світі. Після виходу Росії з цієї ініціативи Москва використовувала дезінформацію для дискредитації ЧЗІ, а високопосадовці Кремля та оплачувані державою пропагандисти відкрито закликали уряд використовувати голод як зброю.

Напередодні виходу Росії з ЧЗІ та протягом кількох тижнів після цього Кремль спотворював дані та поширював маніпулятивний наратив про те, що ЧЗІ не принесла користі країнам, які її найбільше потребують. У травні 2023 року Міністерство закордонних справ (МЗС) Росії продовжило маніпулювати інформацією, спрямованою на дискредитацію ЧЗІ, навіть коли підтвердило продовження угоди (від якої пізніше відмовилося). МЗС поставило під сумнів «гуманітарну складову» ЧЗІ, стверджуючи, що менш розвинені країни не мають вигоди від ініціативи, оскільки вони нібито отримують лише 2,5 відсотка експортованого зерна. 17 липня 2023 року російські державні ЗМІ поширили коментарі речника Кремля Дмитра Пєскова про «фактичне припинення» ЧЗІ, коли він заявив, що «найбідніші країни отримали найменше». Напередодні саміту Росія – Африка російські державні ЗМІ поширили статтю Путіна від 24 липня, в якій знову скористалися дезінформацією про географічний розподіл поставок в рамках ЧЗІ, щоб неправдиво звинуватити США і їх союзників у використанні ініціативи «виключно для збагачення великого американського і європейського бізнесу», недопостачаючи країни, що розвиваються. У своїй промові 27 липня в день відкриття саміту Росія – Африка президент Путін ще більше спотворив загальнодоступні дані про ЧЗІ, заявивши, що понад 70 відсотків продовольчих товарів, що експортуються в рамках ініціативи, йдуть в країни з доходом вище середнього, в той час як «країни з низьким рівнем доходу, такі як Ефіопія, Судан, Сомалі… отримують менше 3 відсотків від загального обсягу».

Всупереч твердженням Росії, ЧЗІ допомагає нужденним людям, безпосередньо постачаючи вкрай необхідне українське зерно до країн з низьким рівнем доходу та знижуючи ціни на продовольство в усьому світі. Кожна поставка в рамках ЧЗІ сприяла зменшенню труднощів через постачання зерна на ринок і зниження цін на продовольство для всіх. Нижчі ціни дозволили Всесвітній продовольчій програмі ООН (ВПП ООН) закупити більше зерна, що також було на користь країн з низьким рівнем доходу. За даними Об’єднаного координаційного центру Чорноморської зернової ініціативи ООН, понад 1000 суден вийшли з портів України і доставили майже 33 мільйони тонн зерна та продуктів харчування до 45 країн світу, причому 57% вантажу надійшло до країн Африки та Азії з низьким або середнім рівнем доходу, а 65% української пшениці – до країн, що розвиваються, в тому числі 19% – до «найбідніших, найменш розвинених країн». Переважна більшість українського врожаю, відправленого до Туреччини, третього за величиною одержувача, після цього перероблялася і експортувалася у вигляді борошна до країн Африки і Близького Сходу.

Путінські математичні маніпуляції також корисливо ігнорують той факт, що станом на липень 2023 року Україна поставила ВПП понад 80% своєї пшениці в рамках ЧЗІ, а до повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця частка зросла з 50% у 2021 році. ЧЗІ дозволило ВПП перевезти 29 суднових партій, у тому числі 725 000 метричних тонн української пшениці, в якості гуманітарної продовольчої допомоги до Афганістану, Джибуті, Ефіопії, Кенії, Сомалі, Судану, та Ємену. Ініціатива ЧЗІ була надзвичайно успішною у виконанні свого призначення – утриманні світових цін на зерно від різкого зростання, забезпечуючи при цьому продовольством тих, хто його найбільше потребує в усьому світі.

Росія неправдиво стверджує, що ЧЗІ не допомагає країнам, що розвиваються, в той час як сама Росія мало що робить для допомоги країнам, які її найбільше потребують. На саміті Росія-Африка в липні 2023 року Путін також не сказав про те, що Росія досі не запропонувала ВПП безкоштовне зерно, тоді як вона активно експортує його в країни з високим або середнім рівнем доходу. Тим часом ЧЗІ стабілізувала світові ціни на зерно і забезпечила експорт пшениці в обсязі, еквівалентному 18 мільярдам буханців хліба, з яких 11,5 мільярда буханців хліба надійшли до країн, що розвиваються.

Подальші маніпуляції президента Путіна з математикою на саміті «Росія – Африка» включали новий хибний наратив. Вихваляючись нібито рекордним врожаєм в Росії, Путін заявив, що Росія «може замістити» українське зерно за рахунок свого експорту і наданої допомоги, оскільки «частка Росії на світовому ринку пшениці становить 20 відсотків, а України – менше п’яти». На підтвердження своєї заяви Путін сказав, що у 2022 році Україна експортувала 47 мільйонів тонн зернової продукції з 55 мільйонів тонн зібраного врожаю, з яких 17 мільйонів тонн складає пшениця, тоді як Росія експортувала «60 мільйонів тонн з 156 мільйонів зібраного врожаю, з яких 48 мільйонів тонн складає пшениця». За даними Міністерства сільського господарства США, обсяг російського експорту є нижчим, ніж повідомив Путі і складає близько 56 мільйонів тонн зерна з 137 мільйонів зібраного врожаю, з яких 45,5 мільйона припадає на експорт пшениці. Те, що Україна зібрала 55 мільйонів тонн зерна, незважаючи на російське вторгнення, активне мінування українських полів та обстріли українських фермерських господарств, і все ж таки експортувала 85 відсотків свого врожаю, є надзвичайним проявом стійкості українських фермерів та працівників сільського господарства. Путін не згадав, скільки пшениці Росія використовує для харчування росіян, не пояснив, чому Росія експортувала лише 38% свого зерна і чому в 2023 році, незважаючи на рекордний врожай, вона залишається на далекому 34-му місці серед донорів Всесвітньої продовольчої програми, яка годує найуразливіші верстви населення у світі. Без відповіді на ці питання твердження Росії про те, що вона може замінити частку України в експорті зерна, особливо до тих країн, які найбільше його потребують, не викликає довіри.

Оманлива математика Путіна має на меті заперечити і стерти величезну роль України як «світової житниці». До повномасштабного вторгнення Росії Україна була одним з найбільших експортерів сільськогосподарської продукції у світі. Вона була експортером соняшникової олії номер один, забезпечуючи 50 відсотків світового ринку. Вона була третьою за обсягами експорту ячменю (18%), четвертою за обсягами експорту кукурудзи (16%) та шостою за обсягами експорту пшениці, забезпечуючи 8% світових поставок. У 2021 році Україна експортувала зернових на суму 12 мільярдів доларів, причому 92% її сільськогосподарської продукції було поставлено до Африки та Азії. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, внаслідок обраної Росією війни понад 12 відсотків сільськогосподарських угідь України забруднено мінами. Райони з найбільшим виробництвом пшениці на півдні України, такі як Херсонська область, також є найбільш спустошеними війною Росії, особливо після прориву дамби в Новій Каховці та повені 6 червня 2023 року. У 2021 році українські фермери засіяли понад 16 мільйонів гектарів (понад 40 мільйонів акрів). У 2022 році площа засіяних зерновими скоротилася до 11,6 млн га (28,6 млн акрів), тобто щонайменше на 28,5%, а це майже дорівнює площі Бельгії. Очікується, що у 2023 році посівні площі скоротяться до 10,2 млн га (25,2 млн акрів). Продовжуючи свою свідомо вибрану війну, призупиняючи Чорноморську зернову ініціативу, блокуючи українські порти та мінуючи українські сільськогосподарські поля, Кремль активно прагне зменшити частку України на світовому продовольчому ринку. Усуваючи свого найближчого конкурента, Росія позиціонує себе як головну альтернативу.

Викладаючи своє бачення співпраці між Росією та Африкою на саміті Росія-Африка в липні 2023 року, Путін зобразив Росію як великодушного благодійника найбільш нужденних у світі. Він пообіцяв «у найближчі три-чотири місяці безкоштовно надати Буркіна-Фасо, Зімбабве, Малі, Сомалі, Центральноафриканській Республіці та Еритреї від 25 до 50 тисяч тонн зерна».

Будь-який внесок у зменшення глобальної продовольчої небезпеки вітається, але давайте розглянемо нібито великодушність Путіна в контексті. 25 тисяч тонн – це 0,03 відсотка від загального врожаю Росії у 2022 році, який становитиме 137 мільйонів тонн (навіть менше, ніж заявлені Путіним 156 мільйонів тонн зерна). Якщо Росія виконає свою обіцянку надати 50 тисяч тонн зерна кожній з цих країн, або 300 тисяч тонн зерна загалом, це становитиме 0,2 відсотка від загального врожаю Росії. 300 тис. тонн – це менше одного відсотка від загального обсягу експорту в рамках ЧЗІ, і менше половини від 725 тис. тонн, які Україна надала ВПП через ЧЗІ.

Для контексту: з червня 2022 року Сполучені Штати надали понад 14,5 мільярдів доларів на вирішення проблем продовольчої безпеки та гуманітарну допомогу. Сполучені Штати залишаються найбільшим окремим донором в рамках зусиль, спрямованих на вирішення гострих і середньо- та довгострокових потреб у продовольчій безпеці на африканському континенті, і, як оголосив 3 серпня Державний секретар США Ентоні Блінкен, цього року буде надано додатково 362 мільйони доларів на допомогу Гаїті та 11 африканським країнам, в яких гостро стоїть проблема продовольчої небезпеки, яка загострилася через війну Росії проти України та вихід з ЧЗІ. У липні 2022 року Сполучені Штати надали 476 мільйонів доларів термінової допомоги Сомалі, щоб запобігти оголошенню голоду. Сполучені Штати також є найбільшим у світі донором Всесвітньої продовольчої програми ООН і внесли 50 відсотків бюджету ВПП у 2022 році, тобто понад 7,2 мільярда доларів. Варто лише поглянути на власні внески Росії до ВПП, щоб побачити, наскільки Кремль не переймається глобальною продовольчою безпекою. Станом на липень 2023 року Росія є 34-м найбільшим донором Всесвітньої продовольчої програми, поступаючись США (1-е місце), більшості інших держав Європи, кільком країнам Азії, а також Гондурасу, Південному Судану, Гвінеї та Гвінеї-Бісау, серед інших. У 2022 році внески Росії склали лише 0,2% від загального обсягу гуманітарної допомоги ВПП, незважаючи на рекордні врожаї сільськогосподарських культур та прибутки від експорту.

Як заявив Генеральний секретар ООН Гутерреш у відповідь на «великодушну» пропозицію Путіна, «жменька пожертвувань деяким країнам» не може замінити мільйони і мільйони тонн експорту зерна через ЧЗІ, які допомогли стабілізувати ціни на продовольство в усьому світі.

Кремлівські чиновники та їхні пропагандисти поширюють дезінформацію, намагаючись виправдати атаки на українську портову інфраструктуру, зерносховища та комерційні судна, що перевозять зерно, твердженнями про те, що ці цивільні об’єкти мають військове призначення. Після виходу з ЧЗІ Росія активізувала атаки на український продовольчий експорт та інфраструктуру. Російські посадовці та кремлівська дезінформаційно-пропагандистська екосистема поширили коментарі речника Кремля Дмітрія Пєскова від 17 липня щодо ЧЗІ, заявивши, що Київ «використовував цю угоду у військових цілях». Голова Державної думи Росії В’ячеслав Володін підтримав його, заявивши: «Не можна виключати, що теракт на Кримському мосту був здійснений під прикриттям зернового коридору безпеки». Прокремлівський Telegram-канал Readovka також припустив, що «морські безпілотники, відповідальні за атаку на міст», могли бути запущені з «останнього судна, яке вийшло з Одеського порту в рамках зернової угоди, наприклад, з турецького судна Samsun». 20 липня Міністерство оборони Росії заявило, що відтепер розглядає всі судна, які прямують до українських портів у Чорному морі, як потенційних перевізників військових вантажів. Тим часом Росія продовжила завдавати ударів по українських портах та інших об’єктах цивільної інфраструктури в Одесі та за її межами.

Російські безпілотники та ракетні атаки знищили великі запаси зерна, які могли б прогодувати мільйони людей. Росія продовжує наносити ракетні удари по українських портах та зерновій інфраструктурі. Росія намагається заблокувати українські чорноморські порти, через які експортується 95% українського зерна. За даними ВПП ООН, внаслідок атаки на Одеський порт 20 липня було знищено 60 000 тонн зерна, якого вистачило б, щоб прогодувати 270 000 людей протягом року. Російські державні ЗМІ неправдиво стверджують, що на цих об’єктах зберігається іноземна військова техніка, проте відеодокази показують, що зі зруйнованих елеваторів висипається зерно, а не зброя і боєприпаси. Напад Росії на Чорноморськ 26 липня, порт, через який проходить майже 70 відсотків українського експорту пшениці до країн, що розвиваються, завдав шкоди, на відновлення після якої, за оцінками експертів, піде щонайменше рік.

На додаток до обстрілів Одеси, Миколаєва та Чорноморська, Росія почала атакувати українські порти на Дунаї, а також цивільні судна, сховища та об’єкти інфраструктури. За словами українських чиновників, 2 серпня 2023 року в результаті нападу на порт Ізмаїл на річці Дунай було пошкоджено 40 000 тонн зерна, яке призначалося для країн Африки, а також КНР та Ізраїлю. Міністерство закордонних справ України повідомило, що за дев’ять днів обстрілів з моменту виходу з ЧЗІ Москва завдала ударів по 26 портовим об’єктам, п’яти цивільним суднам і 180 000 тоннам зерна. Станом на 3 серпня 2023 року Росія знищила 220 000 тонн зерна, що зберігалося в українських портових спорудах і чекало на відправку, більша частина якого призначалася для найбідніших країн світу.

Хоча Кремль стверджує, що «докладає всіх зусиль для запобігання глобальній продовольчій кризі», Росія готова знищити більше зерна, ніж готова поставити, щоб прогодувати найуразливіші верстви населення у світі.

Після виходу з ЧЗІ Москва спотворює дані, заперечує факти та маніпулює математикою, намагаючись зобразити себе одночасно жертвою санкцій та великодушним благодійником у глобальній кризі продовольчої безпеки, яку вона загострила. Президент Путін і кремлівські чиновники применшують значення українського зерна для світового продовольчого постачання і активно руйнують здатність України експортувати зерно, яке могло б прогодувати мільйони людей у всьому світі. Насправді Росія є єдиним агресором, який намагається заблокувати життєво важливий потік зерна для найбільш нужденних людей у світі, експорт якого ефективно координувався через Чорноморську зернову ініціативу та Всесвітню продовольчу програму ООН до того, як Росія безцеремонно вийшла з ЧЗІ.

Спотворення даних та оманлива математика Кремля не можуть приховати фактів. Кремль розпочав неспровоковане і невиправдане повномасштабне вторгнення в Україну. Кремль продовжує блокувати українські порти і наражати на небезпеку цивільні судна, що перевозять продовольство. Ракетні удари Кремля знищили українські зерносховища та транспортні вузли. Відхід Москви з ЧЗІ підвищує ціни на російське зерно і наповнює військову казну Кремля за рахунок найбільш вразливих країн світу. Росія отримає прибуток від цього стрибка цін на продовольство і свого рекордного врожаю, в той час як вона намагається вбити свого головного конкурента і змусити світ забути про життєво важливий внесок України в годування світу.

Кремль використовує голод як зброю. Путін брехливо заявляє, що «вирішує» проблему, яку він сам загострив своїм неспровокованим і невиправданим повномасштабним вторгненням в Україну і нанесенням ударів по українських зерносховищах і транспортних вузлах. У 1930-х роках Сталін використав голод як зброю проти України, що призвело до загибелі мільйонів українців. Майже століття потому інший жорстокий мешканець Кремля використовує голод як зброю проти всього світу.

Як заявив у своєму зверненні до Ради Безпеки ООН 3 серпня 2023 року Державний секретар США Ентоні Блінкен: «Кожен член цієї ради, кожен член Організації Об’єднаних Націй повинен сказати Москві: «Досить! Досить використовувати Чорне море для шантажу, досить ставитися до найбільш вразливих людей у світі як до важеля впливу, досить цієї невиправданої, безсовісної війни». Росія вирішила розпочати війну, яка загострила глобальну продовольчу кризу. Росія може вирішити закінчити її.